-
1 material fact
істотний факт, суттєвий факт -
2 material
1) матеріал2) матеріальний, суттєвий, головний, важливий•material elements of an offence — = material elements of an offense склад злочину, елемент (складу) злочину
material elements of an offense — = material elements of an offence
- material considerationmaterial seized as a result of a search — матеріали, виявлені (знайдені) внаслідок обшуку
- material damage
- material defect
- material effect
- material error
- material evidence
- material fact
- material gain
- material in the dossier
- material issue
- material issue in the case
- material loss
- material losses
- material misrepresentation
- material provision
- material right
- material support
- material to the issue
- material witness -
3 evidence
1) доказ, докази, уліка, уліки, доведення, підтвердження; речовий доказ, речові докази; наведення (надання) доказів; свідчення (в т. ч. свідка); давання свідчень; засіб доведення, засоби доведення; дослідження доказів ( як стадія судового процесу)2) доводити, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); свідчити, давати свідчення; слугувати доказом•evidence discovered as a result of the search — докази, виявлені внаслідок обшуку
evidence elicited through questioning of witnesses — свідчення, отримані під час допиту свідків
evidence furnished by witnesses — докази, отримані від свідків
evidence implicating the accused — докази, які дають підставу вважати, що злочин вчинено підсудним (обвинуваченим)
evidence in support of the opposition — мотивований протест; обґрунтування протесту
evidence irrelevant to the issue — докази ( або свідчення), що не стосуються питання, яке розглядається
evidence linking others to an assassination — докази, що свідчать про зв'язок інших осіб із вбивством
evidence obtained by an illegal search — докази, отримані внаслідок незаконного обшуку
evidence obtained during custodial interrogation — свідчення, отримані під час попереднього допиту ( коли допитуваний перебував під вартою)
evidence obtained from a suspect — свідчення, отримані від підозрюваного
evidence obtained in good faith under a search warrant — докази, отримані законним шляхом на підставі виданого ордеру на обшук
evidence obtained in violation of rules — докази, отримані з порушенням норм
evidence obtained through an illegal search — докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку
evidence on behalf of the prosecution — докази ( або свідчення) (з боку) обвинувачення
evidence of blood grouping tests — докази, отримані шляхом визначення груп(и) крові
evidence of obvious probative value — докази, що мають незаперечну доказову силу
evidence presented by the parties — докази, наведені сторонами
evidence relevant to credibility — доказ, що стосується надійності свідка ( або достовірності його свідчень)
evidence secured from an illegal arrest — докази, отримані внаслідок незаконного арешту
evidence seized in violation of a person's constitutional rights — докази, отримані із порушенням конституційних прав особи
evidence submitted by the prosecutor — докази, подані прокурором ( або обвинуваченням)
evidence sufficient to sustain the case — доказ, достатній для підтримання (даної) версії
- evidence againstevidence to support the charges — докази, що підтверджують обвинувачення
- evidence aliunde
- evidence and proof available
- evidence at law
- evidence before trial
- evidence by a party
- evidence completed
- evidence for the defendant
- evidence for the defence
- evidence for the defense
- evidence for the plaintiff
- evidence for the prosecution
- evidence garnered by bugging
- evidence gathered illegally
- evidence gathering
- evidence-gathering technique
- evidence in a trial
- evidence-in-answer
- evidence-in-chief
- evidence in corroboration
- evidence in court
- evidence in cross-examination
- evidence in disproof
- evidence in question
- evidence in rebuttal
- evidence in the case
- evidence introduced at trial
- evidence law
- evidence material to the case
- evidence obtained illegally
- evidence of an accomplice
- evidence of arrest
- evidence of character
- evidence of confession
- evidence of credibility
- evidence of crime
- evidence of criminality
- evidence of debt
- evidence of disposition
- evidence of fact
- evidence of flight
- evidence of guilt
- evidence of indebtedness
- evidence of identification
- evidence of identity
- evidence of marriage
- evidence of opportunity
- evidence of paternity
- evidence of practice
- evidence of reputation
- evidence of title
- evidence of what occurred
- evidence on appeal
- evidence on commission
- evidence on hearing
- evidence on oath
- evidence par excellence
- evidence presented
- evidence produced
- evidence relevant to weight
- evidence so obtained
- evidence supplied
- evidence tampering
- evidence technician
- evidence to contradict
- evidence to meet
- evidence to rebut
- evidence to the contrary
- evidence wrongfully obtained -
4 evidentiary
доказовий, який стосується доказів (доказовості); який доводить; який має значення доказів; заснований на очевидності- evidentiary fact
- evidentiary hearing
- evidentiary item
- evidentiary material
- evidentiary meaning
- evidentiary privilege
- evidentiary requirement
- evidentiary rules
- evidentiary standard
- evidentiary value
- evidentiary weight
См. также в других словарях:
material fact — maˌterialˈfact noun 1. [countable] INSURANCE any fact which, by law, you must tell an insurance company when you buy insurance from them 2. [countable] FINANCE any fact which, by law, a company must tell people when a document giving information… … Financial and business terms
material fact — see fact Merriam Webster’s Dictionary of Law. Merriam Webster. 1996. material fact n. A fac … Law dictionary
material fact — noun Any fact known to a potential insurant which might influence the provision of an insurance contract and which he or she is therefore obliged to disclose • • • Main Entry: ↑material … Useful english dictionary
Material fact — A material fact is a fact that would be to a reasonable person germane to the decision to be made as distinguished from an insignificant, trivial or unimportant detail.[1] In other words, it is a fact which expression (concealment) would… … Wikipedia
material fact — fact that can influence a decision that is being made … English contemporary dictionary
material fact — noun a) A fact essential to make a case or a defense, or the absence of which negates a case or defense. b) A fact that might alter a persons decision to buy a property or change the terms and price a buyer is willing to accept … Wiktionary
material fact — 1) Any important piece of information that a person seeking insurance must disclose to the insurer to enable the insurer to decide whether or not to accept the insurance and to calculate the premium. What is and what is not material may have to… … Big dictionary of business and management
material fact — See material … Ballentine's law dictionary
genuine issue of material fact — noun A dispute over a material fact upon which the outcome of a legal case may rely, and which therefore must be decided by a judge or jury; a dispute which precludes summary judgment. We think there is nothing in these three asserted facts which … Wiktionary
fact — n [Latin factum deed, real happening, something done, from neuter of factus, past participle of facere to do, make] 1: something that has actual existence: a matter of objective reality 2: any of the circumstances of a case that exist or are… … Law dictionary
material — ma·te·ri·al 1 /mə tir ē əl/ adj 1: of, relating to, or consisting of physical matter 2: being of real importance or consequence 3: being an essential component the material terms of the contract 4: being relevant to a subject under considerati … Law dictionary
